Методичні рекомендації (дем.експ.)

Вчителі і дослідники, які постійно працюють з учнями, використовуючи інтерактивні моделювання, відзначають, що у таких класах спостерігаються більш високі результати навчання учнів. Результати навчання значно вищі, коли учням пропонуються компютерні моделювання, що надають можливості учням

а)“спостерігати” явища і процеси, які не можна побачити при звичайному, традиційному експерименті (наприклад, рух електронів при проходженні струму в провідниках, взаємодія молекул в рідинах і газах),

б) при демонстрації дослідів, які неможливо зробити в класі (наприклад, досліди з атомної і ядерної фізики: дослід Резерфорда, будова атома).

Моделювання допомагають учням зосередити свою увагу на сутності явищ і процесів, краще уявляти їх та розуміти. Причому дослідники підкреслюють, що розуміння учнями фізичних процесів значно підвищується, якщо перед демонстраційним експериментом і після нього (реального і комп'ютерного моделювання) учням надаються конкретні завдання для перегляду на моделі і можливість обговорити їх виконання і результати з однолітками

Учні повинні мати доступ до інтерактивних моделей не тільки в школі, але й вдома при підготовці домашніх завдань.

Особлива увага - постановці завдань і формулюванню запитань щодо роботи з моделями
.
Важливі не тільки самі запитання, а й послідовність, в якій вони будуть опрацьовуватися учнями. При цьому слід зауважити, що інструкції, надані учням щодо роботи з моделюваннями мають бути такими, щоб супровід навчання був оптимальним для даного віку і навчальних потреб учнів.

1 етап. Перед демонстрацією інтерактивних комп'ютерних моделювань потрібно поставити учням спеціальні запитання щодо прогнозування того, що має відбутися, якщо вони будуть змінювати деякі параметрі віртуальних дослідів.
Важливо перед проведенням демонстраційного експерименту надати учням декілька хвилин для роздумів і передбачень можливих результатів і записів своїх ідей. Це викликає зацікавленість учнів, що сприяє кращому сприйняттю і розумінню того, що відбувається під час демонстрації. Така вмотивованість сприяє побудові власного ставлення до матеріалу, що вивчається, особистісного залучення кожного до того, що відбувається в експерименті. Важливо, щоб такі передбачення і записи зробив кожен учень. Причому записи можна робити не тільки в зошитах, а й записати вголос на диктофон (який є практично у кожного в класі на мобільному телефоні). Такі провокуючі запитання, передбачення і роздуми важливі і при традиційному реальному демонстраційному експерименті, проте при роботі з комп'ютерними моделюваннями за умови доступу до комп'ютера кожного учня у учнів є можливвіссть самостійно перевірити свої гіпотези.

Примітка. Для вчителя, який працює з інтерактивними комп'ютерними моделюваннями важливо знати, які саме пояснення і запитання потрібно надати учням, наскільки докладними мають бути інструкції для проведення таких комп'ютерних дослідів. Особливості таких методичних прийомів при роботі з моделюваннями пов'язані з тим, що моделювання на відміну від реальних приладів вже мають деякий рівень пояснень і інструктивного матеріалу (наприклад, стрілки, які вказують, в якому напрямку треба переміщувати мангіти, куди рухати тіла). Моделювання створені так, що вони самі спонукають учня до запитань типу: «Що відбудеться, якщо...?”.

Перед тим, як учні почали працювати з моделюваннями їм мають бути поставлені, відкриті концептуальні запитання, наприклад для вивчення електромагнітної індукції, типу:” Чи може магніт впливати на електрони?" або "Яким чином ви можете зробити потужний магніт?"

2 етап. Концептуальні запитання і відповіді на них обговорюються перед тим, як учні ознайомлюються з моделюванням. Учні записують свої попередні відповіді, щоб потім порівняти їх з результатами експерименту.

3 етап. Учні під керівництвом вчителя ознайомлюються з компютерними моделюваннями, відзначаючи змінні і сталі параметри, умови змін величин і їх характеристик. Це можна провеси на великому ектрані, використовуючи мультимедійний проектор, і одночасно учні повинні мати змогу відтворювати дії вчителя на своїх персональних компютерах.

4 етап. Проведення експерименту здійснюється самими учнями на персональних компютерах. Якщо учні не можуть самі спланувати власну діяльність для відповідей на концептуальні запитання і намагаються хаотично змінювати параметри, вчитель має нагадати їм про планування і записи своєї роботи і поставити учням додаткові допоміжні, навідні запитання.

5 етап. Учні записують свої висновки щодо припущень і результатів експериментування і потім обговорюють всої висновки або на спільній учній дискусії , або ж — онлайн (наприклад, за допомогою сервісу Skype, або ж у спільному онлайновому Гуглдокументі). Рівень втручання вчителя у дискусію має відповідати вмінню учнів вести такі обговорення від ведення (модерації) такого обговорення до його суапроводу.


Немає коментарів:

Дописати коментар